Рейтинг
+11.15
голосів:
3
avatar

Івано-Франківськ  

Не здійснений і вже нездійснЕнний діалог на фоні самашедших записок. Історія 4, с. 25

початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3102.html
"Дві людини взаємно мають творити одна одну. Ми руйнуємо, бо руйнують нас." Л. Костенко, З. У.С., сторінка 25. 
1977
Надзвичайна подія. Приїхав стрийко Влодко, рідний брат Богдана. З-за кордорну, аж з Польщі. З ним й...

( Читати далі )

Не здійснений і вже нездійснЕнний діалог на фоні самашедших записок. Історія 3, с. 23

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/2513.html
"Україна - це резервація для українців, жоден українець не почувається своїм у своїй державі" Л. Костенко, З. У.С., сторінка 23.

24 серпня 20__ якогось-то року
Страшенно, божевільно, патологічно, н...

( Читати далі )

Я не шкодую, що була на Майдані / Епізод 6. Поверненя додому. Рефлексія

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/2973.html

Нас усіх з містечок і сіл привозять в Маріуполь. Тут формуються автобуси на зворотню дорогу. Поки ще не всі приїхали, спілкуємось між собою та маємо трохи вільного часу подивитися місто.
Місто якесь нецікаве і до жаху...

( Читати далі )

Зі святом!

Вітаю усіх з новорічними святами!!! Щастя, натхнення Вам, радості та здійснення мрій!:) Нехай любов Вашого серця прикрасить хоч частинку навколишнього світу та запалить вогник доброти у душах тих, хто його потребує...

( Читати далі )

Прощаю Життя...


Я прощаю собі… ЖИТТЯ
я прощаю тобі — невміння…
жити
глядячи мені в Віч-і…
Прощаю собі не-життя
і те дике виття вовчиці,
що гледить тільки в чорний
диск Місяця.
Щоб лиш(ечко) не о-глян-утися навкруг...

благословляю...

( Читати далі )

Я не шкодую, що була на Майдані / Епізод 5. Спостерігачами у Вугледарі. Тур 1

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/977.html
У Вугледар нас забирають з автобуса,на трасі. Це невеличке шахтарське містечко. Кілька діючих шахт та обслуговуючі служби. Потрапляємо  у Вугледар вже над вечір. Галя Буцька поселяє мене в пані Люби. Цікава старша жіночка, р...

( Читати далі )

Диво-слово...

  Я наповнююсь словом, що народжує диво. Серце йде на розмову, а душа на спочинок. Розум все забуває й відкриваю я знову Тишу щастя простого, світло сонця живого.   Моя радість – творити, смуток мій – це мовчати. Розум мріє заснути, серце хоче сказати, Про незвідані дал...

( Читати далі )

Тихе щастя

Чого хочу я?.. щастя тихого… не шаленого і великого… А маленького і прекрасного – щастя власного!   Щастя світлого і без гонору, Щастя вічного, відсторонено, Що живе собі і надіється, Душу пестить і в серці гріється!   Щастя ніжного і пестливого, Що зганяє...

( Читати далі )

Мрії-сни

Тихий вечір…   Світять сни. Тихо шепчуть: «Спи…»   Очі-вікна вже стемніли Одинокі ліхтарі, Як далеке світло мрії, Що таїться в глибині Душі…   Розум спить, а серце плаче… Сни чарівні, дивні сни Відкривають очі в казку. Світ новий ...

( Читати далі )

Могутність творчості...

Творчість – це політ… Лети з натхненням і радістю! Творчість – це запал любові у очах, від якого загоряються серця інших. Запалюй їх! Творчість – це наближення людини до величі Бога. 

 Творчість – це хаос ідей, з яких народжується Істин...

( Читати далі )